Ви є тут

Підготовка магістрів і спеціалістів

Підготовка магістрів і спеціалістів

Клітинна біологія та генетична інженерія

 

Філія Біологія клітини та біоінженерія - Інститут Біології

http://biology.univ.kiev.ua/ru/kafedry/kafedra-zagalnoji-ta-molekuljarnoji-genetyky/filija-biologija-klityny-ta-bioinzhenerija.html

Клітинна біологія та генетична інженерія

http://biol.univ.kiev.ua/ukr/deps/34.html

 

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

ТА ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

Завідувач Блюм Ярослав Борисович

Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України

 

У зв`язку з високим попитом на фахівців у галузі клітинної біології та генетичної інженерії та відсутністю на Україні учбових закладів, які б готували спеціалістів відповідного профілю в1989 р. у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка була відкрита кафедра-міжкафедральний філіал клітинної біології та генетичної інженерії (на базі Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України). З 2006 року ця спеціалізація функціонує при кафедрі загальної та молекулярної генетики, а в 2008 р. Президія НАН України прийняла та затвердила рішення про надання статусу базової установи для підготовки фахівців з клітинної біології та генетичної інжденерії –Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

 

Спеціалізація готує висококваліфікованих випускників,спроможних проводити наукові дослідження на рівні, що відповідає світовим стандартам, і конкурувати за робочі місця на міжнародному ринку праці.

 

Випускники володіютьглибокими знаннями у галузі клітинної біології та молекулярної біотехнології, відповідними сучасними біологічними методиками і технологіями, зокрема такими, що дозволяють проводити структурно-функціональні дослідження на ізольованих живих клітинах та їх компонентах, базуючись на оволодінні технологіями культури клітин in vivo, трансформації ДНК та використанні моноклональних антитіл. В прикладному аспекті це дає практичну базу для робіт по мікроклональному розмноженню рослин та клонуванню тварин, створенню ліній-продуцентів біологічно активних речовин, конструюванню нових організмів за допомогою перенесення ДНК із інших організмів. Останні роки значимі акценти робляться на вивченні досягнень структурної та функціональної геноміки, застосуванню методів біоінформатики у сучасних молекулярно-генетичних дослідженнях.  

 

Випускники працюють у вітчизняних та іноземних науково-дослідних інститутах; крім цього, вони мають можливість продовжувати навчання в аспірантурі і докторантурі.

Викладачі є відомими вченими, які представляють декілька  наукових шкіл, визнаних в Україні та за її межами.

 

Основними напрямками наукової діяльності є:

  • дослiдження структурно-функцiональної органiзацiї скелетних структур клiтини (цитоскелет i нуклеоскелет);
  • механізмів трансдукції гормональних сигналів у рослин;
  • структурна та класична біоінформатика;
  • молекулярна генетика;
  • розвиток та застосування у клітино-біологічних експериментах методів клiтинної селекцiї та генетичної інженерії;
  • створення генетично модифікованих рослин та біобезпека.

 

Наукові розробки викладачівприсвячені вирішенню проблем трансмісійної генетики та найновітніших напрямків молекулярної біотехнології рослин. Зокрема, ними створено ряд соматичних гібридів та цибридів рослин, трансгенних рослин; розроблено підходи до вивчення закономірностей функціонування чужинних генів в нових рослинах. Методами клітинної селекції та мутагенезу проводяться роботи по створенню високопродуктивних клітинних штамів рослин - продуцентів біологічно цінних речовин.

 

 

Результати наукових досліджень викладачів широко представляються на вітчизніних та міжнародних конференціях, з`їздах, семінарах.

 

Фахівець- клітинний біолог та генетичний інженер здатний виконувати нижче зазначену професійну роботу:

- проводити на сучасному науковому рівні клітинно-біологічні та генно-інженерні дослідження;

- розробляти технології ізолювання живих клітин, їх злиття, регенерації, мікроклонального розмноження рослин та клонування тварин;

- здійснювати моделювання та конструювання організмів з новими властивостями на основі технології рекомбінантних ДНК;

- використовувати комп`ютерну інформаційну базу даних у плануванні і проведенні клітинно-біологічних та генно-інженерних експериментів, тобто володіти базовими навичками в галузі біоінформатики та геноміки - нових біологічних дисциплін, які бурхливо зараз розвиваються;

- планувати, організовувати і здійснювати навчальний процес у вищих та середніх навчальних закладах.

 

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців - клітинних біологів та генетичних інженерів складається з таких спецкурсів і спецпрактикумів:

 

Спецкурси: молекулярна і клітинна біологія розвитку; геноміка; синтез білку; синтез нуклеїнових кислот; геноми органел та їх взаємодія; скелетні структури клітини і їх функції; структурна біоінформатика; вторинні метаболіти рослинних клітин; біохімія рослин; ембріологія рослин; клітинні механізми апоптозу; молекулярні механізми дії фітогормонів; молекулярна фітопатологія; молекулярні механізми репарації клітинних структур; клітинна та генетична інженерія; основи біотехнології рослин; нанобіотехнологія; клітинна селекція рослин; молекулярна цитогенетика; біобезпека генетично-модифікованих організмів; внутрішньоклітинний транспорт і секреція, механізми міжклітинної комунікації.

 

Практичні заняття та усі види практики проводяться на базі Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

 

Кафедра клітинної біології та генетичної інженерії підтримує тісні зв`язки з провідними науковими і освітніми установами світу. Зокрема, кафедра співробітничає з Університетом м. Антверпен (Бельгія), Інститутом молекулярної генетики (Прага, Чехія), Інститутом генетики культурних рослин (Гатерслебен, Німеччина), з Університетом Південного Парижу (Франція),  Університетом м. Клемсон (США), Інститутом білка РАН (Москва), Московським державним університетом ім. М. Ломоносова (Росія).

Найкращі студенти кафедри направляються на стажування та переддипломну практику в науково-дослідні інститути інших держав. Випускники кафедри працюють в вітчизняних та іноземних науково-дослідних інститутах, наукових центрах за кордоном (JohnInnesCentre, UK; DurhamUniversity, UK; InstituteofPlantGeneticsandCropPlantResearch(IPK), Gatersleben, Germany; AntwerpenUniversity, Belgium; ClemsonUniversity, USA; AlabamaUniversity, USA  та інш.)  в провідних медико-діагностичних центрах та відомих компаніях, що мають представництва в Україні (EUROLAB, ДІЛА, Каргіл, Сингента  та інш.) та просувають свою продукцію в медицині та агросекторі на території нашої держави. Деякі випускники знайшли себе в компаніях, що реалізують свою продукція для створення фітоландшафтів, а крім цього, вони мають можливість продовжувати навчання в аспірантурі і докторантурі.

 

Характеристика професорсько-викладацького та наукового складу кафедри з анотацією діяльності основих виконавців

 

Блюм Ярослав Борисович(доктор біол. наук, 1988; професор, акад. НАН України, 2006) - завідувач міжкафедральним філіалом-кафедрою клітинної біології та генетичної інженерії, директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Визнаний міжнародною науковою спільнотою фахівець у галузі клітинної біології та біотехнології рослин, геноміки та біоінформатики. Основними напрямками наукової діяльності є дослідження структурно-функцiональної органiзацiї скелетних структур клiтини (цитоскелет i нуклеоскелет), структурно-біологічне моделювання білків цитоскелету та пошук нових речовин для регуляції їх функцій, вивчення внутрішньоклітинних механізмів трансдукції сигналів у рослин, розвиток та застосування методів генетичної інженерії для створення новихрослин. Лауреат премії ім. В.Я. Юр'єва НАН України (2002), член Ради Федерації європейських товариств біологів рослин, член Ради директорів Чорноморської біотехнологічної асоціації, член наглядової ради міжнародної ініціативи з регуляції та досліджень у біотехнології (Нідерланди). Співпрезидент Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів.

 

Ємець Алла Іванівна(док. біол. наук, 2011, ст. наук. співр.) - зав. лабораторією клітинної біології та нанобіотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Займається вивченням клітинних та молекулярних механізмів, що лежать в основі регуляції розвитку рослин, впливу абіотичних факторів на клітину та з'ясуванням ролі окремих компонентів цитоскелету в даних процесах. Також до кола її наукових інтересів належать такі напрямки, як біотехнологія, а саме розробка та використання методів генетичної інженерії для створення трансгенних (генетично модифікованих) рослин зі зміненими якостями; розвиток нових напрямків нанобіотехнології з використанням рослинних організмів для біомедичних потреб; використання біоінформатики та структурної біології задля пошуку нових біологічно активних сполук, що можуть бути використані у сільському господарстві та медицині. ЛауреатПремії Президента України для молодих вчених (2005), лауреат Премії НАН України для молодих вчених (2003). Неодноразово працювала за кордоном у відомих Європейських наукових центрах та університатах (Центр Джона Інеса, Великобританія; Університет Йєні та Університет Фрайбурга, Німеччина; Університет Антверпена, Бельгія) та проходила стажування в 2004 р. в Геномному Центрі компаніі Сингента (Syngenta, Jealott’sHill, UK).

 

Пірко Надія Миколаївна(канд. біол. наук, 2005, наук. співр.). Секретар спеціалізації клітинної біології та генетичної інженерії.

Основними напрямками наукової діяльності є дослідження локалізації генів у хромосомах  за допомогою методів молекулярної цитогенетики, зокрема методів FISH, молекулярно-генетичний аналіз апоптозу.

 

Карпов Павло Андрійович(канд. біол. наук, 2000, ст. наук. співр., 2009) – зав. лабораторією біоінформатикита структурної біології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Наукові інтереси пов’язані  із дослідженням геномів і протеомів рослин, тварин та мікроорганізмів за допомогою методів in silico. На підставі аналізу гомології послідовностей та просторової структури виконується ідентифікація нових генів та білків, що утворюють та регулюють цитоскелет. Дослідження здійснюються за допомогою пошукових біоінформаційних інструментів, методів вирівнювання послідовностей, аналізу доменної організації, архітектури (HMM – приховані моделі Маркова, патерни), просторової структурі білків та їх філогенії. Об’єктами  досліджень є різноманітні білки що формують складові частини цитоскелету та регулюють його функціонування.

 

Новожилов Олег Васильович (канд. бiол. наук, 1987, ст. наук. співр.). Основними напрямами наукової діяльності є дослідження в галузі біобезпеки використання генетично модифікованих організмів (вертикальне та горизонтальне перенесення генів, вплив трансгенних рослин на природні популяції, харчова безпека, законодавче забезпечення генетично-інженерної діяльності).

 

Сорочинський Борис Володимирович  (канд. біол. наук, 1984, ст. наук. співр.). Основним напрямком досліджень є молекулярні механізми реакції клітини на дію факторів зовнішнього середовища, енвайроментальна генотоксикологія, аналіз ризиків від використання та вивільнення різних груп ГМО.

 

Кравець Олена Адольфівна (канд. бiол. наук, 1987, ст. наук. співр.). Сфера наукових інтересів: біологія розвитку рослин, ембріологія, регуляція морфогенезу рослин та клітинні механізми відновлення та радіоадаптації.

 

Пірко Ярослав Васильович (канд. біол. наук, 2001, ст. наук. співр.) - основні напрямки наукової діяльності пов’язані з вивченням цитоплазматичних і ядерних генів рослин, дослідженням поліморфізму інтронів генів, що кодують цитоскелет клітини, аналізом експресії генів за допомогою ПЛР в режимі реального часу, сиквенуванням ДНК, розробкою методів детекції генетично модифікованих організмів за допомогою ПЛР, нанобіотехнологія..

 

Корховий Віталій Іванович(канд. біол. наук, 2005, ст. наук. співр.) - основні напрямки наукової діяльності: синтез нуклеїнових кислот, аналіз експресії генів, вивчення активності генів за допомогою ПЛР в режимі реального часу, сиквенування ДНК.

 

Литвин Дмитро Іванович (канд. біол. наук, 2006, наук. співр.). Досліджує вплив зовнішніх абіотичних факторів на функціонування цитоскелету рослин та процеси програмованої клітинної загибелі в рослинній клітині. Вивчає вплив речовин з антимікробною активністю на процеси полімеризації білків цитоскелету прокаріот.

 

Шеремет Ярина Олександрівна, (канд. біол. наук, 2011, мол., наук. співр.).

Основним напрямком досліджень є вивчення функціональної ролі процесів фосфорилювання білків мікротрубочок в рослинній клітині за допомогою сучасних методів цитологічних та мікроскопічних досліджень, зокрема методу лазерної скануючої конфокальної мікроскопії.

 

Ожерєдов Сергій Петрович, (мол., наук. співр.).

Сфера наукових інтересів пов’язана з дослідженням цитоскелету рослинних клітин, за допомогою сучасних методів цитологічного аналізу.