Наукова доповідь Алли Ємець на Засіданні Президії НАН України 2 липня 2025 року, присвячена дослідженню цитоскелету

Наукова доповідь члена-кореспондента НАН України Алли Ємець на Засіданні Президії НАН України 2 липня 2025 року присвячена ролі цитоскелета як внутрішньоклітинного регулятора та перспективній мішені для біологічно активних сполук.

Президія Академії високо оцінила наукову доповідь Алли Ємець і наголосила на актуальності представлених досліджень для розвитку сучасної біотехнології, селекції та підвищення адаптивного потенціалу сільськогосподарських культур в умовах змінного клімату.

 

На Засідання Президії НАН України 2 липня 2025 року було представлено дві наукові доповіді.

Перша доповідь - завідувача відділу клітинної біології та біотехнології Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» члена-кореспондента НАН України Алли Ємець – була присвячена ролі цитоскелета як внутрішньоклітинного регулятора та перспективній мішені для біологічно активних сполук.

У доповіді висвітлено результати фундаментальних досліджень, що розкривають ключову роль цитоскелета в підтриманні структури й функціонування еукаріотичних клітин, а також його значення як мішені для природних і синтетичних речовин із фунгіцидною, гербіцидною та протипухлинною активністю. Особливу увагу приділено використанню інноваційних підходів, зокрема генно-інженерних технологій і методів in silico, для пошуку нових сполук і створення стійких до стресів генетично модифікованих рослин.

Науковцями Інституту запропоновано оригінальну концепцію використання мутантних генів тубуліну як селективних маркерів у трансформації рослин. Вперше досліджено можливості перенесення цих генів за допомогою соматичної гібридизації, що відкриває нові шляхи створення рослин, стійких до антимікротрубочкових гербіцидів. Представлено результати досліджень клітинно-фізіологічних механізмів стійкості до температурних, хімічних і фізичних стресів за участі цитоскелетних структур, оксиду азоту та процесів аутофагії.

Окремий частина доповіді стосувалася новітніх розробок у галузі нанобіотехнологій: «зеленого синтезу» наноматеріалів, застосування вуглецевих нанотрубок і люмінесцентних квантових точок для доставки генетичного матеріалу та візуалізації внутрішньоклітинних структур.

Під час обговорення доповіді члена-кореспондента НАН України Алли Ємець учасники засідання високо оцінили актуальність і науковий рівень представлених досліджень.

Завідувач відділу Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Костерін відзначив, що йшлося про доповідь загальнобіологічного характеру, яка охоплює ключові механізми клітинної регуляції. Він акцентував на синергетичному поєднанні клітинної та молекулярної біології, біохімії, нанобіотехнологій, генетичної інженерії. На його думку, дослідження Алли Ємець є прикладом високої методичної культури, що базується на сучасних підходах – від інженерії до in silico-моделювання, і заслуговують як моральної, так і практичної підтримки.

Професор кафедри біології факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор  біологічних наук Тамара Терновська у своєму виступі підкреслила, що результати досліджень перегукуються з найсучаснішими уявленнями про функції цитоскелету. Особливо вона відзначила вивчення посттрансляційних модифікацій тубулінів, що відкриває перспективи створення «тубулінового коду» – аналогічного до гістонового. Вона також наголосила на плідній викладацькій діяльності Алли Ємець, зокрема в рамках PhD-програми Могилянки, де вона поєднує науку і практичне навчання.

Завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України доктор біологічних наук Світлана Прилуцька розповіла про тривалу співпрацю з науковою групою Алли Ємець, спільні проєкти та публікації, а також наголосила на практичній цінності застосування наноматеріалів у біології, медицині й сільському господарстві.

Академік-секретар Відділення біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко акцентував на важливості досліджень у контексті кліматичних змін, зокрема для підвищення стійкості рослин до стресових чинників і зменшення хімічного навантаження в агросекторі.

Президія Академії високо оцінила наукову доповідь члена-кореспондента НАН України Алли Ємець і наголосила на актуальності представлених досліджень для розвитку сучасної біотехнології, селекції та підвищення адаптивного потенціалу сільськогосподарських культур в умовах змінного клімату.